|
Психологічна допомога при надзвичайних ситуаціяхЯк заспокоїни дитину психологічний кейс
Розповідає дитячий психолог Ольга Шакотько, яка з 2014-го року є кризовим волонтером і працює з дітьми-переселенцями.
Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.
Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі.
Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять.
Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті.
Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе.
Найчастіше дитина в паніці через те, що не розуміє, що відбувається і чому мама забрала її із затишної квартири й привела в підвал. Треба пояснити, що наразі батьки роблять найважливіше: піклуються про її безпеку.
Хвалити: як гарно тримається, швидко збирається.
Переключати увагу на тих, хто потребує підтримки: бабуся, мододша сестричка.
Окреслити зону відповідальності: дитина сама контролює, які іграшки треба взяти, знову спускаючись в підвал. У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21
Вчора був п'ятий день, який став одним із переломних для психіки.
Потім таким буде 12, а за ним 21, потім стане все одно, і ви вийдете на новий рівень стресових навичок.
Отже, після 96 годин починає накопичуватися втома нервової системи та зон мозку, що відповідають за реакції. Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмує швидкість мислення. Це нормально. Взагалі нормально ВСЕ, запам'ятайте це будь ласка.
❗️Слухайте тіло, нічого не робіть через силу. ❗️Не хочеться їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, цукерки, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. ❗️Час почати обмежувати стимулятори – кава не відрами, а дозовано, важкі чаї – теж, енергетики – табу! ❗️Шлунок, всі слизові оболонки повинні по максимуму омиватися водою, пийте по ковтку, але часто. ❗️Сухий рот неприпустимий, якщо слини немає - жуйте жуйки, дуже хороші таблетки для розсмоктуючи з лізоцимом (Лисобакт і йому подібні). ❗️Слідкуйте за диханням, питайте себе «а як я дихаю», як тільки відчули, що в акті дихання беруть участь непотрібні м'язи - піднімається ключиця, плечі, напружується шия та щелепи - переводіть подих у живіт. Дихає живіт! Не груди! Розслабляйте діафрагму. ❗️Перевіряйте себе на дереалізацію та тунельний зір. Запитуйте себе «що я зараз бачу», рахуйте краще вголос. ❗️Крутіть головою, переводьте погляд з боку в бік, зверху вниз. ❗️Помічаєте, що висните – перезавантажуйтесь). Закривайте долонями очі на десять секунд і там у темряві швидко моргаємо. Відкрили і заново перевірили поле зору, подивилися на всі боки.
❗️Далі. Подбайте про свій комфорт☝️Вам має бути комфортно. Можливо складно, незручно, але комфортно. ❗️Тому є можливість митися – одразу цим користуйтеся, міняйте білизну, чистіть зуби, мийте руки. ❗️Імунітет працює зараз так, що люди і від хронічних хвороб можуть одужати.
Весь організм, усі його системи, мозок зараз виконують завдання – ВИЖИТИ, от і намагається. Але деякі системи, а саме серцево-судинна працюють з перенавантаженням, їх потрібно контролювати та підтримувати. Зараз СТРАШНО – це нормально і правильно. Це добре.
Агресія – абсолютно нормально! Головне знайти їй вихід.
Робіть щось руками, багато дрібної моторики, врешті-решт візьміть крупи і перебирайте. Грайте з дітьми та тваринами, обіймайтеся, прибирайте або прасуйте білизну.
Можете помітити, що стали частіше матюкатися. Матеріться, зараз можна.
Далі. Хто приймає постійно якісь препарати – питайте себе «я випив?/ я випила?» І записуйте, що так, хоч рисочку малюйте на руці, хоч у телефон, елементарно вголос скажіть, коли п'єте «Я випив/ випила ліки, наступні ввечері/завтра».
Може виникнути зайва підозрілість, навіть щось на кшталт пароноїдальних проявів - це теж норм, тим більше у нашому випадку. Це добре. Тому не зліться на інших і не докоряйте собі за ці почуття. Хочеться перевірити - ПЕРЕВІРЬТЕ ще раз, інакше мозок ще більше вимагатиме, а це вже психічне захворювання, навіщо воно вам треба/
Частіше дякуйте, обіймайтеся, цікавтеся у свої близьких «як вони. Повірте, це почуття спільності тепер назавжди.
|