COVID-19

Шановні колеги, батьки, учні, у зв’язку з коронавірусом в Україні просимо дотримуватися алгоритму дій в освітньому закладі:

· Учасники освітнього процесу із симптомами захворювання, підвищеною температурою тіла в приміщення закладу – НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ.

· Кожен учитель починає урок з п’ятихвилинки та опитування про самопочуття дітей;

· Класні керівники проводять бесіди стосовно попередження захворювання;

· У класах має бути розміщено інформацію про захворювання і його попередження;

· Класні керівники отримують інформацію від батьків про стан дитини та рекомендують при перших ознаках ГРВІ викликати лікаря і залишити дитину вдома;

· При перших ознаках захворюваності під час освітнього процесу – дитина звертається до медичного працівника, де отримує першу допомогу;

В Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів створено безпечне освітнє середовище:

· Заклад забезпечено безконтактними термометрами для вимірювання температури;

· Забезпечено вологе прибирання усіх приміщень закладу із дезінфікуючими засобами;

· Протираються дверні ручки, столи, стільці, підвіконня, перила на сходах, тощо дезінфікуючими засобами протягом навчального дня;

· Усі класні приміщення провітрюються на перервах;

· Проводиться кварцування навчальних кабінетів у позаурочний час;

· Обмежено доступ сторонніх осіб до закладу.

Що робити родині, якщо клас дитини пішов на карантин?

Батьки мають говорити з дітьми про вірус і донести кілька важливих меседжів:

· люди хворіють на COVID-19 у всьому світі;

· від коронавірусу не застрахований ніхто , кожен ризикує захворіти;

· ми не можемо впливати на глобальне поширення вірусу, не можемо просто зараз знайти ефективну вакцину чи втекти на іншу планету.

Але є те, на що ми можемо впливати — підтримувати і зміцнювати свій імунітет через здорове харчування, фізичні вправи, таким чином ми включаємо свій організм та імунну систему.

  Якщо батьки чують розмови дітей удома: «Через нього/неї ми тепер усі сидимо вдома на самоізоляції»

Важливо дати дитині можливість висловити свої почуття, бо сам факт називання почуттів знижує стрес, мозок переходить у спокійніший стан — із тим, що названо, я вже можу щось робити.

Наступний крок після усвідомлення і називання своїх страхів і тривог — це співчуття.

Якщо дитина вдома каже: «Це несправедливо, що через одного мають страждати в самоізоляції всі!»

Поясніть дитині, що це якраз справедливо — у світі все дуже взаємопов’язане, ми не можемо існувати окремо одне від одного. А ця хвороба лише показала нам, як сильно ми взаємозалежимо. Розкажіть дитині, що в нас завжди є вибір, як реагувати на кризу:

Ми можемо злитися, обурюватися, сердитися і ображатися. Тоді ми витрачаємо власні сили та час на всі ці негативні емоції. Покажіть дитині наслідки такого вибору — що це нам дасть: поганий настрій, втома, небажання будь-що робити.

Можемо спробувати прийняти ситуацію і перейти до конструктивних дій: підтримати людину, не поширювати негатив, робити щось корисне для себе та близьких навколо.

Раджу батькам запастися на цей рік дружньою підтримкою одне одного і тримати фокус уваги на тому, що ми можемо контролювати і змінювати, на що можемо впливати, і бути налаштованими на дбайливе та дружнє ставлення до себе та людей навколо. Спільно ми здатні знайти найкраще рішення в цій кризі.

Як створювати простір співчуття у класі?

Діти можуть разом обговорити, яку підтримку вони могли б надати тому однокласнику чи вчителю, що захворів. Клас може створити такий собі «Фонд емоційної підтримки». Якщо клас уже на дистанційному навчанні, можна зробити це у Viber- чи Telegram-чаті і зробити пост закріпленим у групі. Усі ці маленькі справи створять атмосферу підтримки і співпереживання, а в такому середовищі вже навряд чи з’явиться булінг чи стигматизація.