|
|
Бібліотечні уроки
Конкурс на кращу поезію. « Тобі, мій рідний краю, чарівне Криворіжжя, любов свою від серця віддаю» О.М.Хапатько, зав. бібліотекою КГ № 89, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. Мета: відкрити нові таланти учнів у літературній діяльності, розвивати інтерес до їхнього творчого доробку, прищеплювати високі естетичні смаки, почуття прекрасного ,вміння насолоджуватись поетичними творами, виховувати любов до рідного краю,шанобливе ставлення до рідних святинь, рідної мови, культури, історії, формувати навички виразного декламування віршів. Обладнання: у приміщенні читального залу оформлено виставку літератури «Моя Дніпропетровщина», фотоальбоми « Кривий Ріг», малюнки учнів « Моє місто»,літературні збірки криворізьких письменників, літературний альманах юних поетів КГ № 89 « Паросток»( 1 – 13 випуски), збірка « Проба пера», музичний супровід. Епіграф :« Важко знайти ніжні й сердечні слова, які б не були вже сказані про Вітчизну. Велика священна й прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних щирих серцях…» В. Симоненко. Хід заходу Вступне слово бібліотекаря: Ми горді тим,що живемо на рідній землі, яка зветься Україна. Радіємо з того, що маємо можливість милуватися дивовижними просторами Дніпропетровщини. Саме тут простяглися коріння наших предків, зародилася історія рідного міста – Кривого Рогу. Саме тут підростає молоде покоління, яке вкладатиме в світле майбутнє свій розум і працю, міць і завзяття для подальшого благополуччя держави. Свою любов і щирі почуття до рідного краю передавали письменники у своїх художніх творах , в яких звучить національна гордість, народний дух і правдивість думки, а сьогодні ви спробували знайти ті ніжні й сердечні слова, які підкреслюють ваше ставлення до рідної Вітчизни. Тож дозвольте розпочати конкурс на кращу поезію ,присвячену темі « Тобі, мій рідний краю, чарівне Криворіжжя, любов свою від серця віддаю» Ведучий 1. Шановні конкурсанти, до вашої уваги ми представляємо членів журі ( Члени журі вітають конкурсантів, знайомлять з вимогами до конкурсу) Ведучий 2.Часто можна почути , що легко любити народ, важче любити якусь конкретну людину, легко любити Україну, важче любити своє місто, село, вулицю, бо кожного дня твій погляд наштовхується на ті самі речі і ти вже не бачиш краси тополі,що росте біля твого будинку, та й самі верби вже не здаються тобі казковими красунями. Яке ж бачення оточуючого світу першої конкурсантки? До вашої уваги вірш учениці 5-А класу Янковської Антоніни «Я люблю свій рідний край» Я люблю свій рідний край Я люблю свій рідний край! Сонця в ньому – через край. Прохолоди – скільки хочеш. У гаях його співочих! Є безмежність в синім морі, Є величність в вічних горах. Чисті ріки і поля – Це моя свята земля! Ведучий 1.Погодьтеся, що звуки рідної мови пов’язані не тільки з образом рідного краю, а й пам’яттю наших предків, їх піснями, переказами та легендами, що передані нам у спадок. Про виникнення міста Кривий Ріг поетичною мовою нам повідає учень 11- А класу Кавєрін Андрій Кривий Ріг Назву міста Кривий Ріг Відставний козак зберіг. Був він трохи косоокий, І на зріст був невисокий.
При дорозі шинок мав, Всіх проїжджих зустрічав. Хто з кривим поспілкувався, Жити тут і залишався.
Так росли маленькі села, Слобода зросла весела. Простяглася залізниця – Різних станцій будівниця.
Місто виросло нове. Безліч мешканців живе, 239 років має І на радість процвітає. Ведучий 2.Чарівний світ поезії допомагає зовсім по – іншому, через призму бачення поета , глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити тут твої нащадки. Своє відчуття до рідного міста передає учениця 11- А класу Маліна Ганна. Вірш « Кривому Рогу» Кривому Рогу Не знаю кращого я краю, Не знаю кращої землі, Де я з дитинства проживаю, Де корні в’ються чималі.
Моїх прапрадідів завзятих, Моїх відважних козаків, Які боролися багато, Лишившись в пам´яті віків.
Вони це місто збудували, Вони красу цю зберегли, Бо вірність до країни мали, І назву місту нарекли. Ведучий 1.Рідне слово – це невід’ємна частина рідного краю. Для українця - це зелені парки, безмежні поля, зелені гаї, чисті річки. До вашої уваги вірш учениці 10- А класу Соколової Наталії « Рідні краєвиди».
Рідні краєвиди Поле, поле, поле,соняшники, гречка; Бджоли, бджоли, бджоли,тихо - ні словечка. А там далі жито і житні покоси, Усе пилом вкрито - комбайнери косять. Косять, косять, косять,липень припікає; Снопи носять, носять,у скирти складають.
Гай зелений знизу мило причаївся, Начебто до згірка любо прихилився, Вигляда з-за ниви і спостерігає, Чи сідає сонце, холодку чекає. Бібліотекар:Криворізька земля на різних етапах своєї історії народжувала талановитих людей. Нам добре відомі імена літераторів, які лишили глибокий слід в історії та культурі Кривого Рогу, які ніколи не забудуться в народній пам’яті: Анатолій Ліпицький, Володимир Михайличенко, Михайло Пронченко, Володимир Стецюк,Віктор Гриценко,Любов Баранова,Тетяна Кошель, Григорій Гусейнов, Микола Харченко, Тетяна Мелихова, Павло Кашаєв і перелік буде надто довгим. Нехай і ваші перші обдарування досягають вершин у царині своєї діяльності. Ведучий 2. Послухайте вірш учениці 9- А класу Короленко Анастасії « Моя Україна»
Моя Україна Україно моя сонцесяйна, Щедрі в тебе й безмежні поля, Ти усьому і всім життєдайна, Моя рідна й квітуча земля.
Я втішаюся співом пташиним, Насолоджуюсь шумом річок, Україно, ти в мене єдина, Нехай грає на скрипці смичок
Про красу у зелених дібровах, Про величність могутніх лісів, Про країну мою барвінкову, Грай гучніше, скрипалю, без слів!
Ведучий 1. У нашій мові – безсмертя духу нашого народу. Століттями переслідувана у великодержавній імперії, вона все одно існувала в піснях і думах, казках і переказах,шліфувалася в приказках і прислів’ях, гордо звучала в поезіях Великих митців України. Сьогодні вона дзвінко лунає із уст доньок і синів. Свої вірші декламує учениця 8 – А класу Фурса Анастасія України я дитина України я дитина, Батька – Києва донька, І велика в нас родина, Ще з часів царя Панька. Дім великий і гостинний, Місця кожному в нім є, Хто країною мандрує, На постій часто стає. Вже у нас живуть армяни, І грузини, і цигани, Чехи, турки, росіяни, Білоруси, молдовани, І китайці, і японці,- Всі –всі –всі в нашій сторонці. Землі гарні в нас, багаті, А господарі- завзяті, Все працюють, усе мають, Своїх діток доглядають. І росте, росте родина Так від батька і до сина, Від матусі до доньки – Усі мої земляки!
Сивий Дніпро - Дніпре, Дніпре, не сердись, Угамуйся, зупинись. Розкажи своїм онукам, Що ти бачив, що підслухав? Хто у тебе гостював, З ким серйозні справи мав?
Заспокоївся Дніпро і сказав: - О – го – го – го! Вже мені багато літ, Бачив я весь білий світ! Довелось мені багато В різні роки воювати, А на дні моїх глибин Залишки давніх перлин.
Ведучий 2 . Маруся Чурай українською мовою складала пісні, з якими козаки ходили в походи. Вона віддавала свою любов своєму народові , надихала на перемогу, вселяла віру у краще майбутнє. Нехай ваша поезія, шановні конкурсанти, також пробуджує серця слухачів, надихає, вселяє надію тільки на прекрасне життя. До вашої уваги вірш учениці 11 – А класу Лазуркевич Олександри. Моїй Україні До тебе я щоразу лину, В простори сонячні твої. Милуюсь краєм без упину, І радують мене гаї.
В них чиста жебонить водиця, В них пісня солов´я летить. Росою ранок заіскриться – І стане світлою блакить.
Ведучий 1. Дякуємо за увагу. Слово для оголошення результатів конкурсу надається членам журі. Конкурс на кращу поезію. « Тобі, мій рідний краю, чарівне Криворіжжя, любов свою від серця віддаю» О.М.Хапатько, зав. бібліотекою КГ № 89, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
Мета: відкрити нові таланти учнів у літературній діяльності, розвивати інтерес до їхнього творчого доробку, прищеплювати високі естетичні смаки, почуття прекрасного ,вміння насолоджуватись поетичними творами, виховувати любов до рідного краю,шанобливе ставлення до рідних святинь, рідної мови, культури, історії, формувати навички виразного декламування віршів. Обладнання: у приміщенні читального залу оформлено виставку літератури «Моя Дніпропетровщина», фотоальбоми « Кривий Ріг», малюнки учнів « Моє місто»,літературні збірки криворізьких письменників, літературний альманах юних поетів КГ № 89 « Паросток»( 1 – 13 випуски), збірка « Проба пера», музичний супровід. Епіграф :« Важко знайти ніжні й сердечні слова, які б не були вже сказані про Вітчизну. Велика священна й прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних щирих серцях…» В. Симоненко. Хід заходу Вступне слово бібліотекаря: Ми горді тим,що живемо на рідній землі, яка зветься Україна. Радіємо з того, що маємо можливість милуватися дивовижними просторами Дніпропетровщини. Саме тут простяглися коріння наших предків, зародилася історія рідного міста – Кривого Рогу. Саме тут підростає молоде покоління, яке вкладатиме в світле майбутнє свій розум і працю, міць і завзяття для подальшого благополуччя держави. Свою любов і щирі почуття до рідного краю передавали письменники у своїх художніх творах , в яких звучить національна гордість, народний дух і правдивість думки, а сьогодні ви спробували знайти ті ніжні й сердечні слова, які підкреслюють ваше ставлення до рідної Вітчизни. Тож дозвольте розпочати конкурс на кращу поезію ,присвячену темі « Тобі, мій рідний краю, чарівне Криворіжжя, любов свою від серця віддаю»
Ведучий 1. Шановні конкурсанти, до вашої уваги ми представляємо членів журі. ( Члени журі вітають конкурсантів, знайомлять з вимогами до конкурсу) Ведучий 2.Часто можна почути , що легко любити народ, важче любити якусь конкретну людину, легко любити Україну, важче любити своє місто, село, вулицю, бо кожного дня твій погляд наштовхується на ті самі речі і ти вже не бачиш краси тополі,що росте біля твого будинку, та й самі верби вже не здаються тобі казковими красунями. Яке ж бачення оточуючого світу першої конкурсантки? До вашої уваги вірш учениці 5-А класу Янковської Антоніни «Я люблю свій рідний край» Я люблю свій рідний край Я люблю свій рідний край! Сонця в ньому – через край. Прохолоди – скільки хочеш. У гаях його співочих!
Є безмежність в синім морі, Є величність в вічних горах. Чисті ріки і поля – Це моя свята земля! Ведучий 1.Погодьтеся, що звуки рідної мови пов’язані не тільки з образом рідного краю, а й пам’яттю наших предків, їх піснями, переказами та легендами, що передані нам у спадок. Про виникнення міста Кривий Ріг поетичною мовою нам повідає учень 11- А класу Кавєрін Андрій Кривий Ріг Назву міста Кривий Ріг Відставний козак зберіг. Був він трохи косоокий, І на зріст був невисокий.
При дорозі шинок мав, Всіх проїжджих зустрічав. Хто з кривим поспілкувався, Жити тут і залишався.
Так росли маленькі села, Слобода зросла весела. Простяглася залізниця – Різних станцій будівниця.
Місто виросло нове. Безліч мешканців живе, 239 років має І на радість процвітає. Ведучий 2.Чарівний світ поезії допомагає зовсім по – іншому, через призму бачення поета , глянути на світ, замилуватися ним і відчути гордість за те, що народився саме на цій землі, живеш тут і будуть жити тут твої нащадки. Своє відчуття до рідного міста передає учениця 11- А класу Маліна Ганна. Вірш « Кривому Рогу» Кривому Рогу Не знаю кращого я краю, Не знаю кращої землі, Де я з дитинства проживаю, Де корні в’ються чималі.
Моїх прапрадідів завзятих, Моїх відважних козаків, Які боролися багато, Лишившись в пам´яті віків.
Вони це місто збудували, Вони красу цю зберегли, Бо вірність до країни мали, І назву місту нарекли. Ведучий 1.Рідне слово – це невід’ємна частина рідного краю. Для українця - це зелені парки, безмежні поля, зелені гаї, чисті річки. До вашої уваги вірш учениці 10- А класу Соколової Наталії « Рідні краєвиди».
Рідні краєвиди Поле, поле, поле,соняшники, гречка; Бджоли, бджоли, бджоли,тихо - ні словечка. А там далі жито і житні покоси, Усе пилом вкрито - комбайнери косять. Косять, косять, косять,липень припікає; Снопи носять, носять,у скирти складають.
Гай зелений знизу мило причаївся, Начебто до згірка любо прихилився, Вигляда з-за ниви і спостерігає, Чи сідає сонце, холодку чекає. Бібліотекар:Криворізька земля на різних етапах своєї історії народжувала талановитих людей. Нам добре відомі імена літераторів, які лишили глибокий слід в історії та культурі Кривого Рогу, які ніколи не забудуться в народній пам’яті: Анатолій Ліпицький, Володимир Михайличенко, Михайло Пронченко, Володимир Стецюк,Віктор Гриценко,Любов Баранова,Тетяна Кошель, Григорій Гусейнов, Микола Харченко, Тетяна Мелихова, Павло Кашаєв і перелік буде надто довгим. Нехай і ваші перші обдарування досягають вершин у царині своєї діяльності. Ведучий 2. Послухайте вірш учениці 9- А класу Короленко Анастасії « Моя Україна»
Моя Україна Україно моя сонцесяйна, Щедрі в тебе й безмежні поля, Ти усьому і всім життєдайна, Моя рідна й квітуча земля.
Я втішаюся співом пташиним, Насолоджуюсь шумом річок, Україно, ти в мене єдина, Нехай грає на скрипці смичок
Про красу у зелених дібровах, Про величність могутніх лісів, Про країну мою барвінкову, Грай гучніше, скрипалю, без слів!
Ведучий 1. У нашій мові – безсмертя духу нашого народу. Століттями переслідувана у великодержавній імперії, вона все одно існувала в піснях і думах, казках і переказах,шліфувалася в приказках і прислів’ях, гордо звучала в поезіях Великих митців України. Сьогодні вона дзвінко лунає із уст доньок і синів. Свої вірші декламує учениця 8 – А класу Фурса Анастасія України я дитина України я дитина, Батька – Києва донька, І велика в нас родина, Ще з часів царя Панька. Дім великий і гостинний, Місця кожному в нім є, Хто країною мандрує, На постій часто стає. Вже у нас живуть армяни, І грузини, і цигани, Чехи, турки, росіяни, Білоруси, молдовани, І китайці, і японці,- Всі –всі –всі в нашій сторонці. Землі гарні в нас, багаті, А господарі- завзяті, Все працюють, усе мають, Своїх діток доглядають. І росте, росте родина Так від батька і до сина, Від матусі до доньки – Усі мої земляки!
Сивий Дніпро - Дніпре, Дніпре, не сердись, Угамуйся, зупинись. Розкажи своїм онукам, Що ти бачив, що підслухав? Хто у тебе гостював, З ким серйозні справи мав?
Заспокоївся Дніпро і сказав: - О – го – го – го! Вже мені багато літ, Бачив я весь білий світ! Довелось мені багато В різні роки воювати, А на дні моїх глибин Залишки давніх перлин.
Ведучий 2 . Маруся Чурай українською мовою складала пісні, з якими козаки ходили в походи. Вона віддавала свою любов своєму народові , надихала на перемогу, вселяла віру у краще майбутнє. Нехай ваша поезія, шановні конкурсанти, також пробуджує серця слухачів, надихає, вселяє надію тільки на прекрасне життя. До вашої уваги вірш учениці 11 – А класу Лазуркевич Олександри. Моїй Україні До тебе я щоразу лину, В простори сонячні твої. Милуюсь краєм без упину, І радують мене гаї.
В них чиста жебонить водиця, В них пісня солов´я летить. Росою ранок заіскриться – І стане світлою блакить.
Ведучий 1. Дякуємо за увагу. Слово для оголошення результатів конкурсу надається членам журі.
|
